- життєстійкий
- -а́, -е́.Здатний виживати у складних умовах, терпіти несприятливі умови.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
життєстійкий — прикметник … Орфографічний словник української мови
життєстійкість — кості, ж. Властивість за знач. життєстійкий … Український тлумачний словник
стійкий — I (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), міцний, твердий, непохитний, непорушний, незламний, несхибний, несхитний, непіддатливий, неподатливий, затятий, крицевий, у[в]пертий;… … Словник синонімів української мови
сильний — а, е. 1) Який має велику фізичну силу (про людину, тварину); прот. слабкий, слабий. || у знач. ім. си/льний, ного, ч. Той, хто має велику фізичну силу. || Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини);… … Український тлумачний словник
стоїчний — а, е. 1) Прикм. до стоїцизм 1) і стоїк 1). Стоїчна філософія. 2) перен. Стійкий, мужній у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам. Стоїчна людина. || Власт. стійкій, мужній людині. || Сповнений стійкості, мужності … Український тлумачний словник